Коротко
- «Вовки Да Вінчі» — 108-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ у складі 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка (Сили безпілотних систем).
- Назва пішла від позивного засновника підрозділу Дмитра Коцюбайла — «Да Вінчі».
- Коріння — штурмова рота Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», створена в липні 2014 року.
- Коцюбайло загинув 7 березня 2023 року під Бахмутом. Він був першим добровольцем, якому звання Героя України присвоїли за життя.
- З 6 лютого 2024 року підрозділ очолює майор Сергій Філімонов («Філя»).
- На шевроні — три вовчі голови в двозубі князя Святослава. Бойовий шеврон видають лише після реального бою.
Якщо набрати в пошуку «вовки да вінчі», випаде все одразу: шеврони, Бахмут, Покровськ, інтерв’ю комбата, іноді скандал у тилу. Під цим ім’ям стоїть конкретний підрозділ з дванадцятирічною історією, а не мем і не загальна назва «добробату». Це штурмовики, які почали як рота в ДУК і зараз тримають ділянку на одному з найважчих напрямків.
Нижче — хто вони насправді, звідки взялася назва, як змінювався підрозділ після загибелі командира і що з цього випливає, якщо ви хочете зрозуміти новини або підтримати конкретних людей, а не абстрактний «фронт».
Хто такі «Вовки Да Вінчі» зараз
Офіційно це 108-й окремий штурмовий батальйон. Він входить до 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. З 2025 року батальйон належить до Сил безпілотних систем, хоча ядро лишається штурмовим: піхота, дрони, наземні роботи, артилерія, міномети, танковий взвод, сапери, снайпери, медична служба «Ульф».

У складі — кілька штурмових рот, серед них рота «Гонор», рота ударних безпілотників, рота наземних роботизованих комплексів. Це вже не «десяток хлопців з АК». Це окрема бойова одиниця зі своїм рекрутингом, фондом і сайтом vovkydavinci.army.
У практиці, коли дивишся їхні зведення, впадає в око одна річ: вони рідко говорять «ми герої». Частіше — про кіл-зону, FPV, «вампірів», ротацію, яка зривається, і про те, що ворог знову пішов «м’ясом». Тон сухий. Це більше схоже на робочий журнал, ніж на патріотичний ролик.
Звідки назва і що означає шеврон
Назва тримається на одній людині. Дмитро Коцюбайло взяв позивний «Да Вінчі» ще на початку війни. Чому саме так — у відкритих джерелах немає канонічної легенди на кшталт «бо малював». Він навчався на художника в Івано-Франківську, і позивний прижився. Коли рота стала впізнаваною, «вовки» і «Да Вінчі» злиплися в одне ім’я.
Вовк тут не декорація. У самому підрозділі його пояснюють просто: тотемна тварина, оберіг, зграя. Окремого вовка можна вибити. Зграю — уже ні. Ця формула сидить і в назві, і на прапорах, і на похоронному знамені.
На емблемі — три вовчі голови всередині двозуба Святослава Хороброго. Двозуб — родовий знак київського князя, попередник тризуба. Після входу до ЗСУ шеврон «перепакували»: вовків вписали в контур двозуба, який використовують сили спецоперацій і споріднені структури. Ідея композиції належала Коцюбайлу ще з 2014-го.
- Шеврон з’явився майже одразу з ротою, у 2014 році.
- Бойовий шеврон не купують і не видають «за вислугу».
- Його вручає командир після бойового хрещення.
- Один боєць отримує такий знак один раз.
Це важливо, бо в мережі шеврони «Вовків» продають хто завгодно. Сам батальйон таку торгівлю засуджує. Якщо бачите «оригінал з А Toloki», це майже напевно сувенір, а не бойовий знак.
Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі»
Народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянське на Івано-Франківщині. Закінчив школу в Бовшеві, потім художній ліцей. Прадід воював в УПА — цю лінію він сам підкреслював. На Майдані був. На фронт пішов у 2014-му, у 18 років.
Спочатку — взвод у 5-му батальйоні ДУК. У липні 2014-го на базі цього батальйону зібрали штурмову роту. З грудня 2014-го її фактично вів Коцюбайло, офіційно командиром 1-ї окремої штурмової роти його призначили 17 березня 2016-го. Йому було двадцять.
Бойовий маршрут до великої війни: Степанівка, Савур-Могила, Піски, Карлівка, Авдіївка, Красногорівка, район Донецького аеропорту. Був важко поранений, повернувся. До лютого 2022-го рота сиділа в Авдіївці і саме там зустріла повномасштабне вторгнення.
30 листопада 2021 року президент присвоїв йому звання Героя України з орденом «Золота Зірка». Це був перший випадок, коли доброволець отримав це звання за життя, а не посмертно. У 2022-му Коцюбайло став молодшим лейтенантом ЗСУ.
7 березня 2023 року він загинув у боях за Бахмут. За спогадами заступника з позивним «Капуста», після бою за трасу на Хромове група повернулася в Часів Яр, де їх накрила артилерія. Осколок у шию. Поховали на Аскольдовій могилі в Києві. Посмертно — лейтенант, пізніше — звання Національний герой України.
За спостереженнями, ім’я «Да Вінчі» після цього працює подвійно. Для своїх — це прізвище командира, якого вже немає. Для зовнішнього світу — бренд підрозділу. Іноді ці два сенси труться один об одного. Частина бійців пішла далі з назвою, частина лишилася в іншій організаційній лінії 67-ї бригади. Історія розщепилася, назва — ні.
Бойовий шлях підрозділу
2014–2021: рота, яка не розійшлася по домівках
Більшість добровольчих рот 2014-го або влилися в ЗСУ, або розтанули. Ця — ні. Тривалий час база була в Авдіївці. Завдання — штурми й утримання «гарячих» ділянок, а не тилова охорона блокпостів. Саме тоді склався характер: невелика група, висока автономність, ставка на ініціативу молодших командирів.
Це не романтична картинка. ДУК мав свої політичні й організаційні шви. Але на землі рота Коцюбайла швидко стала «тими, кого можна ставити в Піски». Це інша репутація, ніж «батальйон у фейсбуці».
2022–2023: від тактичної групи до Бахмута
У квітні 2022-го 1-ша штурмова рота ДУК об’єдналася з підрозділом «Гонор» Сергія Філімонова. Так з’явилася тактична група, потім батальйон «Вовки Да Вінчі». Спочатку — 7-й центр Сил спеціальних операцій, далі — 67-ма окрема механізована бригада.
Географія того року широка: Авдіївка, Запоріжжя, Херсонщина, Миколаївщина, Луганщина. Восени 2022-го — харківський контрнаступ, Балаклія, Ізюм, Куп’янськ. Потім Донбас: Соледар, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Бахмут, «дорога життя» на Хромове.
Після загибелі Коцюбайла батальйон очолив Юрій Капустяк. Літо–осінь 2023-го — знову Куп’янськ і Кліщіївка. Підрозділ уже не рота ентузіастів. Це штатна штурмова структура з втратами, ротаціями і штабною паперовою війною, якої добровольці 2014-го терпіти не вміли.
2024–2026: 108-й батальйон і Покровський напрямок
6 лютого 2024 року частина бійців вийшла з 67-ї бригади і зайшла в 59-ту як 108-й окремий механізований (згодом штурмовий) батальйон, зберігши назву «Вовки Да Вінчі». Командиром став Сергій Філімонов. Медичну службу «Ульф» тоді публічно представляла Аліна Михайлова.
З червня 2024-го основний район — Покровський напрямок: Красногорівка, Українськ, Воздвиженка, Новотроїцьке, Надіївка. Разом із 15-ю бригадою НГУ «Кара-Даг» під Українськом захоплювали ворожий Т-72Б3. У квітні 2025-го батальйон офіційно став штурмовим. 6 грудня 2025-го, у День ЗСУ, йому вручили бойовий прапор.
Станом на осінь 2026-го вони досі на цій осі. В ефірах АрміяInform офіцери батальйону описують значне зростання кількості російських штурмових груп порівняно з літом. Основна робота — знищення піхоти противника дронами, НРК і штурмовими групами, а не «красиві стрічки з танка на пагорбі».
| Період | Статус | Де воювали | Хто командував |
|---|---|---|---|
| 2014–2021 | Штурмова рота ДУК ПС | Піски, Авдіївка, Савур-Могила, ДАП | Дмитро Коцюбайло |
| квітень 2022 – лютий 2024 | Тактична група / батальйон у ССО, потім 67 ОМБр | Харківщина, Бахмут, Соледар, Куп’янськ | Коцюбайло, після 7.03.2023 — Юрій Капустяк |
| з лютого 2024 | 108-й батальйон 59 ОШБр | Покровський напрямок | Сергій Філімонов |
Таблиця спрощує. Насправді лінія 67-ї бригади після розколу теж існувала окремо. Якщо читаєте старі новини 2023 року, перевіряйте, про який саме «батальйон Да Вінчі» йдеться. Назва одна, організаційні гілки — різні.
Як вони воюють і з чого складається батальйон
Класична картинка «піхота біжить через поле» для них уже не головна. На Покровському напрямку вирішують дрони, наземні роботи і те, хто швидше бачить ціль. У відкритих вакансіях батальйону постійно висять оператори БПЛА, техніки дронів, оператори НРК. Піхота нікуди не ділася, але її цінність змістилася: не «закидати м’ясом», а закріпитися після того, як дрон і робот уже відпрацювали.
- 1-ша, 2-га («Гонор») і 3-тя штурмові роти
- рота ударних безпілотних комплексів
- рота безпілотних наземних систем
- артилерійська і мінометна батареї
- танковий, снайперський, інженерно-саперний взводи
- медична служба «Ульф»
Після списку завжди хочеться додати «і ще купа людей, яких не видно в інфографіці»: водії, ремонтники, зв’язківці, психологи групи підтримки. Без них штурмова рота стоїть на місці на другий день.
У практиці помічав таку деталь: підрозділ любить підкреслювати, що бойовий шеврон і відзнаку за піхотний бій дають один раз. У вересні 2026-го частина бійців повернулася з позицій після року без нормальної ротації. Їм вручили відзнаки 59-ї бригади і ті самі бойові шеврони. Рік на «нулі» — це вже не героїчний репортаж, а логістичний провал системи, який конкретні люди оплатили своїм нервом.
Сергій Філімонов «Філя»
Народився 20 вересня 1994 року в Києві. Ультрас «Динамо», група «Родичі». Громадський активіст, засновник руху «Гонор» проти незаконної забудови. Знімався у фільмі Олега Сенцова «Носоріг». У 2014–2015 воював, зокрема в «Азові», був під Іловайськом.

У 2022-му зібрав роту з людей «Гонору» і ультрас, обороняв Київ, потім пішов на схід. Рота влилася в батальйон Коцюбайла. Філімонов ходив у штурми, був поранений, воював під Бахмутом і Соледаром. Пізніше — заступник командира розвідки. З 6 лютого 2024-го — комбат 108-го.
Публічний стиль у нього інший, ніж у Да Вінчі. Більше інтерв’ю, більше розмов про мобілізацію, дрони, корпусну реформу, переговори. Іноді це дратує тил: комбат «занадто медійний». На полі бою медійність сама по собі нічого не важить. Важить, чи тримає батальйон смугу і чи не розвалюється після втрат.
У липні 2025-го СБУ публічно говорила про зірвану спробу замаху на Філімонова, яку слідство пов’язувало з російськими спецслужбами. Окремо він отримував дисциплінарну догану від головнокомандувача — сам про це написав коротко: служить українській нації. Це не «сварка знаменитостей». Це нормальна напруга між лінійним комбатом, який говорить у мікрофон, і вертикаллю, яка мікрофон не любить.
Дисципліна, скандали і що з цим робити читачеві
У травні 2026-го в Шахтарському на Дніпропетровщині кілька військових, яких пов’язали з батальйоном, побили й вивезли цивільного біля магазину, були постріли. Батальйон вийшов із заявою: поведінка неприйнятна, внутрішнє розслідування, сприяння поліції, готовність відпрацювати на громаду. Пізніше з’являлися й інші резонансні епізоди в тилу.
Це не скасовує бойової історії. І не робить підрозділ «бандою». Великий штурмовий батальйон на четвертому році великої війни — це сотні людей різної якості. Командування, яке публічно не відмазує своїх, виглядає краще за те, яке робить вигляд, ніби «героям усе можна». Читачеві варто розділяти дві речі: бойову роботу на напрямку і кримінальні епізоди конкретних осіб. Перше не виправдовує друге.
Як підтримати або долучитися
Офіційний вхід — сайт підрозділу і гаряча лінія рекрутингу, яку вони самі публікують. Вимоги формулюють жорстко: фізична й моральна витривалість, дисципліна, готовність учитися. Є переведення з інших частин. Вакансії не лише «піти в штурм»: дрони, роботи, техніка, медицина, психологічна підтримка.
Якщо не служите, логічніший шлях — офіційний благодійний фонд підрозділу, а не випадковий збір у Telegram з аватаркою вовка. Фонд звітує. Випадковий збір — не завжди.
- Перевірте, що збір прив’язаний до 108-го батальйону, а не до «волонтера друга друга».
- Дивіться, на що просять: FPV, РЕБ, пікапи, турнікети. «На все» — погана ознака.
- Не купуйте «бойові шеврони» з рук. Це або підробка, або несмак.
- Новини з фронту читайте в кількох джерелах: штаб батальйону, АрміяInform, місцеві командири сусідніх бригад.
Після інструкції завжди лишається нудна правда. Найкорисніше, що тил може дати штурмовому батальйону на Покровському напрямку, — не ще один прапор на Майдані, а конкретний дрон, який долетить, і конкретна ротація, яка нарешті відбудеться.
Якщо коротко, що робити з цією назвою далі: не розводити її на сувеніри. «Вовки Да Вінчі» — це підрозділ з іменем загиблого командира, з власним рахунком боїв від Пісків до Покровська і з живими людьми, які зараз тримають смугу. Хочете зрозуміти їх краще — читайте їхні власні зведення і службову біографію Коцюбайла у відкритих українських джерелах, а не перекази. Хочете допомогти — ідіть на офіційний канал батальйону, а не на перший-ліпший шеврон у стрічці.








