«Мета таких атак — максимально ускладнити українцям доступ до інтернету, зв’язку та цифрових сервісів», — заявив президент Володимир Зеленський. Вранці 27 вересня російські сили двічі вдарили по одному з дата-центрів у Києві; під удар потрапив і головний офіс «Київстару».
Після першого удару, за словами Зеленського, постраждали троє людей, серед них двоє неповнолітніх. Міська влада уточнила, що в Шевченківському районі травмувалися, зокрема, дві 16-річні дівчини. Президент пов’язав ці удари з кампанією проти телекомунікаційної інфраструктури: дата-центри й об’єкти зв’язку атакують цілеспрямовано, щоб спричинити перебої з інтернетом і цифровими сервісами.
Напередодні на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача окремо розглядали захист інфраструктури у сфері зв’язку. Офіс президента повідомляв, що військове та державне керівництво обговорювало посилення охорони таких об’єктів і розвиток засобів протидії російським безпілотникам. Удар 27 вересня став продовженням серії, яка за останні дні зачепила кілька великих телекомунікаційних майданчиків столиці.
Будівлю головного офісу «Київстару» пошкоджено. У компанії повідомили, що працівники були в укритті, серед співробітників постраждалих немає; фахівці оцінюють масштаби руйнувань. На момент перших повідомлень інформації про масштабні збої в мобільній мережі оператора через пошкодження офісу не було.
Які провайдери вже мали збої і що це дає киянам
25 вересня обстріл пошкодив дата-центр телекомунікаційного оператора DataGroup: інфраструктура майданчика зруйнована, працівники не постраждали. Проблеми виникали й у інших операторів. За словами засновника Internet Invest Олександра Ольшанського, український майданчик MiroHost був знищений; більшість клієнтів обслуговувались на закордонній інфраструктурі, тож значна частина сервісів зберегла роботу.
Про пошкодження також повідомляли Domonet, Kievnet, UTELS, Etherlink, Crazy Network, Cityhost та інші. У частині випадків ішлося не лише про пряме руйнування обладнання, а й про пошкоджені магістральні кабелі та термінове перенаправлення трафіку резервними каналами. Через наслідки атак проблеми з доступом до мережі виникали у десятків тисяч користувачів.
Дата-центр — захищений комплекс із серверами та мережевим обладнанням, через який можуть працювати сайти, хмарні сервіси, корпоративні системи й інтернет-провайдери. Користувачі можуть зіткнутися зі зникненням домашнього інтернету, нестабільною роботою окремих сайтів або перевантаженням інших вузлів. Підстав говорити про одночасне повне відключення інтернету по всій Україні немає: мережа значною мірою децентралізована, є різні канали, резервні маршрути й інфраструктура в різних містах і країнах. Серія ударів по великих майданчиках може посилювати локальні збої.
Протягом 2026 року до ударів по енергетиці, промисловості та логістиці додалися телекомунікаційні вузли й дата-центри. Під час атаки 23 вересня разом із житловими, транспортними й промисловими об’єктами пошкодження отримав і один зі столичних дата-центрів. 27 вересня той самий тип об’єкта в Києві, за словами Зеленського, атакували двічі впродовж одного ранку. Повторні удари небезпечні для ремонтних бригад, рятувальників і працівників інфраструктурних підприємств, які після першого влучання можуть уже бути на місці. Після атаки 23 вересня поліція повідомляла щонайменше про одну локацію з повторним влучанням.
Під час атаки 27 вересня знову застосовували значну кількість реактивних безпілотників. За даними Повітряних сил, із вечора 26 вересня запустили 170 ударних та імітаційних БпЛА, 76 із них були реактивними. Станом на 7:30 ППО повідомляла про знищення або подавлення 147 безпілотників; влучання зафіксували на 18 локаціях. Провайдерам доводиться переносити обладнання, перемикати трафік, відновлювати кабелі й забезпечувати дата-центри автономним живленням; зростають витрати на генератори, пальне, резервні канали та фізичний захист. Після останньої серії атак захист об’єктів цифрової інфраструктури винесли на Ставку Верховного головнокомандувача.






