Попільнянське масло у роздрібних картках і закупівельних специфікаціях 2025–2026 років — це не окремий сорт і не виріб київського заводу. Так у побуті називають продукцію торгової марки «Попільнянське»: і солодковершкове масло, і спред, і рослинно-вершкову пасту. Старе уявлення, ніби прикметник на пачці сам по собі вказує на місце збивання вершків, уже не працює.
19 січня 2026 року наказом № 801 затверджено вимоги, які обмежують випадки, коли на харчовому продукті дозволено позначення «масло». Паралельно лишається чинною стаття 5 Закону України «Про молоко та молочні продукти» № 1870-IV: назви молочних продуктів не допускається використовувати у власних назвах і торговельних марках, якщо продукт виготовлено з сировини немолочного походження. Через це фронтальна назва й жирність на ціннику не замінюють юридичну назву продукту.
Для мешканця Києва чи передмістя запит зазвичай виникає в магазині, у шкільній чи садочковій накладній або в оптовій пропозиції на моноліт. Нижче зібрано те, що можна звірити з маркуванням і відкритими джерелами, без приписування марці властивостей, яких виробник не публікує.
1. Що саме називають «попільнянським маслом»
У стабільній пошуковій видачі «попільнянське масло» збігається з торговою маркою «Попільнянське» Андрушівського маслосирзаводу. Каталог підприємства вказує виробництво за адресою: вулиця Лисенка, 10, місто Андрушівка, Житомирська область, 13400. Сам завод називає цю марку першим брендом, який він створив. Незалежного рейтингу, який би підтвердив маркетингову тезу про лідерство продажів, у відкритих джерелах немає, тому її не варто читати як встановлений факт.
Під однією маркою виходять різні категорії. У каталозі та картках гурту зазначені масло солодковершкове, спред солодковершковий 72,5 % (фасування 0,18 кг, 0,4 кг, 1 кг і 5 кг), спред із какао та цукром 62,0 % і паста рослинно-вершкова «Попільнянська» 72,5 %. Довідник Latifundist ще у 2019 році описував ту саму марку як лінійку селянського солодковершкового масла, солодковершкового й шоколадного спреду та рослинно-вершкової пасти виробника «Андрушівський маслосирзавод».
Окремо в Єдиному державному реєстрі є дочірнє підприємство «Попільнянський маслосирзавод» ВАТ «Житомирмолоко», код ЄДРПОУ 00445446, дата реєстрації 30 березня 1999 року, адреса — селище Попільня, вулиця Щорса, 10. Відкриті картки марки не ототожнюють цю юридичну особу з виробником ТМ «Попільнянське». Схожість назв не є доказом спільного виробництва.

2. Звідки могла взятися ця назва
Прикметник «попільнянське» утворений від назви селища Попільня в Житомирській області. За дорожніми довідниками селище лежить приблизно за 94 км від Києва і за 72 км шляхами від Житомира. Андрушівка, де каталог марки вказує виробництво, віддалена від Попільні приблизно на 32 км навпростець і близько 42 км дорогами. Географічна близькість пояснює, чому назви плутають, але не доводить, що кожна пачка збита в Попільні.
Підприємство в Андрушівці ввели в експлуатацію наприкінці 1960-х років; товариство з обмеженою відповідальністю «Андрушівський маслосирзавод», ЄДРПОУ 30873067, зареєстроване 11 липня 2000 року. На сайті заводу серед марок названо «Золотаву», «Попільнянське», «Андрушівське» і «Молочну Мрію». Публічний текст виробника не містить документованої історії, чому перший бренд отримав попільнянську, а не андрушівську назву. Припущення про викуп рецептури чи перенесення цеху без першоджерела залишаються здогадкою.
Заявлені потужності заводу — переробка до 250 тонн молока на добу і виробництво до 100 тонн масла на добу. Ці цифри повторюють сайт підприємства і галузеві довідники; це не результат окремого аудиту 2026 року. Для покупця важливіше інше: адреса на пачці має збігатися з конкретним майданчиком, а не з областю загалом.

3. Як перевірити походження продукту
Походження читається з обов’язкового маркування, а не з поличного цінника. На споживчій упаковці мають бути назва харчового продукту, назва та адреса виробника, маса нетто, дата виготовлення або кінцевий строк споживання, умови зберігання, склад і позначення нормативного документа. Якщо на моноліті для кухні закладу цих полів немає, пачка не ідентифікує ані цех, ані категорію.
Межа між маслом і спредом задана двома стандартами. ДСТУ 4399:2005 стосується вершкового масла з молочного жиру. ДСТУ 4445:2005, чинний від 1 липня 2006 року, стосується спредів і жирових сумішей: загальний жир від 50 до 85 %, частка молочного жиру не менша за 25 % загального жиру, рослинні жири допустимі. Слово «масло» на спреді законодавство не дозволяє використовувати як назву продукту.
| Позначення на пачці | Документ | Жир, орієнтир норми | Рослинний жир |
|---|---|---|---|
| Масло вершкове екстра | ДСТУ 4399:2005 | 80,0–85,0 % | Не передбачений |
| Масло вершкове селянське | ДСТУ 4399:2005 | 72,5–79,9 % | Не передбачений |
| Масло бутербродне | ДСТУ 4399:2005 | 61,5–72,4 % | Не передбачений |
| Спред | ДСТУ 4445:2005 | Загальний жир 50–85 % | Допустимий у межах рецептури |
Джерело: ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове» і ДСТУ 4445:2005 «Спреди та суміші жирові», виклад норм Держспоживстандарту; для спреду стандарт чинний від 1 липня 2006 року.
Це схоже на табличку з назвою вулиці на маршрутному табло: вона показує напрямок, але не замінює номер рейсу й кінцеву зупинку. Аналогія перестає працювати там, де закон вимагає точної назви харчового продукту, а не географічного прикметника: «Попільнянське» лишається маркою і на маслі, і на спреді.
Поширена помилка виглядає буденно. У специфікації або в домашньому списку пишуть «попільнянське 72,5 %» і ставлять позицію в графу вершкового масла. На прийманні виявляється спред солодковершковий або рослинно-вершкова паста тієї самої марки й тієї самої жирності. Для закладу це розбіжність із меню і з вимогами до дитячого харчування, для домашньої закупівлі — інший склад за тією самою ціною полиці. Правильно фіксувати повну назву перед маркою і номер ДСТУ, а жирність лишати другою ознакою.

4. На що зважати, якщо ви шукаєте саме цей продукт
Маркетплейси часто кладуть і масло, і спред цієї марки в категорію «вершкове масло». У картках гурту 2025–2026 років трапляється формулювання «масло (спред)» — воно вже сигналізує про змішану назву. Склад у таких картках для спреду включає вершки та рослинну олію; для пасти виробник відносить позицію до спредів і паст. Ціна за кілограм між монолітом масла і монолітом спреду відрізняється, але порівнювати її має сенс лише після звіряння категорії.
Що це означає для вас. Якщо назва з’явилася у платіжці їдальні, у батьківському чаті садка або на ціннику біля дому, візьміть пачку і прочитайте три рядки: юридичну назву продукту, номер ДСТУ і адресу виробника. Адреса «Андрушівка, вулиця Лисенка, 10» збігається з майданчиком, який публікує каталог марки. Напис лише «Попільня» без назви підприємства адресу виробництва не підтверджує. Для претензії щодо якості зберігайте чек і партію: без них Держпродспоживслужба не прив’яже зразок до випуску.
У грудні 2017 року під час перевірки дитячого садка № 166 у Києві Держпродспоживслужба зафіксувала невідповідність масла солодковершкового селянського «Попільнянське» 72,7 % жиру: у зразках було 72,1 % і 72,4 % жиру, а частка немолочних жирів становила 62 % загального жиру за норми, яка немолочний жир у вершковому маслі не допускає. Виробником у повідомленні названо ТОВ «Андрушівський маслосирзавод». Це архівний випадок, а не характеристика нинішньої партії, але він показує, чому назва на лицьовому боці не замінює лабораторний показник.

Часті запитання
Нижче — запитання, які лишаються після того, як назву вже зіставлено з маркою і адресою. Відповіді спираються на ті самі відкриті джерела, без додавання непідтверджених властивостей продукту.
Чи позначає назва один конкретний продукт
Ні. «Попільнянське» — торгова марка, під якою каталог заводу веде і масло, і спред, і пасту. Конкретним продуктом позиція стає лише після слів «масло солодковершкове», «спред солодковершковий» або «паста рослинно-вершкова» плюс жирність і маса нетто.
Чи виробляють його в Києві або на Київщині
Каталог марки вказує Андрушівку Житомирської області. Попільня теж у Житомирській області, приблизно за 94 км від Києва. Прив’язки виробництва до столиці чи Київської області джерела не дають. Те, що пачку продають у київському магазині, місця виготовлення не змінює.
Які джерела підтверджують походження назви
Пряме джерело — каталог і сайт Андрушівського маслосирзаводу, де марку названо першим брендом підприємства і наведено адресу в Андрушівці. Галузева картка Latifundist 2019 року повторює того самого виробника і перелік продуктів. Реєстрова картка ЄДРПОУ 00445446 підтверджує лише існування іншого підприємства зі схожою назвою в Попільні, а не випуск цієї марки.
Чи достатньо жирності 72,5 %, щоб вважати пачку селянським маслом
Ні. Інтервал 72,5–79,9 % у ДСТУ 4399:2005 стосується селянського вершкового масла, але спред тієї самої марки також маркують 72,5 % загального жиру вже за ДСТУ 4445:2005. Розрізняє їх назва продукту і склад, а не одна цифра на ціннику.
Чи можна довіряти фото упаковки з оголошення
Фото лицьового боку показує дизайн, а не партію. Для ідентифікації потрібні читабельні зворотний бік або торець: виробник, адреса, склад, ДСТУ, дата і номер партії. Знімок без цих рядків походження не підтверджує.
Типова ситуація в київській закупівлі виглядає так. У рахунку стоїть «масло попільнянське 72,5 %, моноліт 5 кг». Перед оплатою відкрийте специфікацію рядка. Якщо там «спред солодковершковий „Попільнянський“ 72,5 %», ДСТУ 4445:2005 і склад із рослинною олією, це не селянське масло, навіть коли полиця магазину стоїть у розділі молочних жирів. Якщо рядок звучить «масло солодковершкове селянське», шукайте ДСТУ 4399:2005 і адресу виробника.
Звірка займає кілька хвилин на прийманні. Адреса «13400, Андрушівка, вулиця Лисенка, 10» збігається з майданчиком, який публікує каталог марки; інша адреса потребує окремого запитання постачальнику, а не автоматичного прийняття. Строк зберігання беріть із конкретної пачки: для спреду 72,5 % оптові картки наводять режими від 0 °C до −5 °C, від −6 °C до −11 °C і від −12 °C до −18 °C з різними строками, але чинним є той режим, який надруковано на вашій партії.
Якщо розбіжність уже в тарілці закладу, фіксуйте дату поставки, номер партії і фото повного маркування до того, як упаковку викинуть. Без цих трьох речей назва «попільнянське масло» у скарзі лишається побутовим ярликом, а не ідентифікацією продукту.








