Ждана Бобрович
Понад тиждень Київ живе в режимі майже безперервних повітряних тривог через російські атаки. 2 вересня сигнал лунав 11 разів. Менш ніж за півтори доби 27–28 серпня — 20 разів. Через це лівий берег періодично залишається без нормального транспортного сполучення.
Ситуація змусила міську і державну владу переглянути правила роботи столиці під час тривог. Насамперед ідеться про метро на наземних ділянках. Спочатку пропонували повноцінно запускати лише «зелену» гілку. Увечері 3 вересня уряд рекомендував Києву запустити й «червону».
Від мера до президента: як шукали рішення
29 серпня про зупинку міста під час довгих тривог заговорили в Кабміні. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд готує зміни. Йшлося не лише про безпеку, а й про економіку. Тривалі тривоги б’ють по підприємствах, школах і садочках. Бізнеси та торгові центри втрачають клієнтів. Вигоду отримують хіба що таксі: тарифи подекуди сягають тисячі гривень за поїздку з правого на лівий берег.
Після заяви прем’єра нові правила анонсував Віталій Кличко за підсумками засідання Ради оборони Києва. 2 вересня президент Володимир Зеленський озвучив конкретні зміни.
Планують два рівні небезпеки: «жовтий» — для дронової атаки, «червоний» — для ракетної та масових обстрілів. Від цього залежатиме робота громадського транспорту. Спочатку повідомляли, що за «жовтого» рівня повністю працюватиме «зелена» гілка, а «червона» зупинятиметься на «Арсенальній». На «зеленій» під час тривоги потяги вже рухаються ділянками «Сирець» — «Видубичі» та «Осокорки» — «Червоний хутір». За заявою прем’єра від 3 вересня уряд рекомендував за «жовтого» рівня запускати метро повністю, включно з «червоною» гілкою.
Місто пропонує, щоб під час тривоги Сирецько-Печерська лінія працювала без обмежень. З 3 вересня в Києві під час комендантської години дозволили без обмежень рух транзитного вантажного транспорту. Наразі місто очікує пакет рішень уряду.
Поки тривають узгодження, з 3 вересня між берегами запустили тимчасовий автобусний маршрут №1. Він курсує від Палацу спорту до метро «Лісова». Поїздка між кінцевими займає 59 хвилин. У години пік на маршруті працюватимуть 12 автобусів.
Чи спрацюють зміни і що стоїть за заторами
Достеменно неясно, чи запрацює «червона» гілка під час тривог. Рішення уряду має рекомендаційний характер. У Києві за це відповідає Рада оборони міста.
Співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко вважає, що влада столиці навряд чи піде на такий крок. Усі попередні роки чиновники відстоювали позицію, що це небезпечно.
«Раніше представники столичної адміністрації відстоювали інше непотрібне рішення — зупинку наземного громадського транспорту під час тривог. Ми три роки боролися, аби відновити роботу наземного транспорту в столиці. Зараз теж схоже, що команда очільника міста не шукає рішення щодо роботи метро. Навпаки — з’явилася альтернатива із запуском автобусів, які перевозять людей в задушливих умовах. Зрозуміло, що транспорту на всіх не вистачає і трапляється, що люди навіть втрачають свідомість в автобусах від задухи», — зазначає Гречко.
Він додає, що маршрут №1 сплановано майже вдвічі довше, ніж потрібно. «В ідеалі автобус мав би стартувати від метро «Арсенальна» і везти людей на «Лісову». Але чомусь запустили довший маршрут, який, по суті, збиратиме затори в центрі і буде дуже повільним».
Водночас запуск «зеленої» гілки залежно від рівня небезпеки зніме частину навантаження. «Все-таки тепер під час тривоги люди зможуть швидше дістатися з правого берега на лівий чи навпаки. І менше будуть скупчуватись на станціях. Саме через скупчення людей під час тривог у метро деякі станції перестають працювати на висадку і посадку пасажирів. А це посилює транспортний колапс», — каже Гречко.
Тривалі тривоги підсвітили давню проблему сполучення берегів. 27 серпня, коли Росія почала безперервні атаки дронів, у Києві утворилися багатокілометрові затори. Люди залишали машини і йшли пішки на лівий берег.
Прості рішення на кшталт розширення доріг чи нових мостів кардинально ситуацію не змінять, наголошує урбаністка Ірина Оя. «Проблема міста в тому, що зводилися монофункціональні райони, тобто такі, де переважає одна функція. Тобто спальний район на лівому березі та діловий центр на правому, куди люди їдуть на роботу. І таке містопланування створило потребу щоденного переміщення зі спальника в діловий район, спричинивши появу заторів».
Такі поїздки називають маятниковою міграцією. Щоб зменшити потребу в них, треба змінювати планування. «Райони потрібно проектувати за концепцією 15-хвилинного міста. Це означає, що в 15-хвилинній доступності від вашого дому пішки або на велосипеді мають бути закриті всі базові потреби. Тобто це школи, садочки, робота, медичні установи, парки, продукти тощо. І тоді сама потреба долати шлях в інший кінець міста зникне».
Оя додає, що місту варто розвивати якісний громадський транспорт. Тоді частина людей з автівок пересяде на метро чи автобуси, і навантаження на дороги та мости зменшиться. «В більшості європейських столиць дуже класний громадський транспорт, хоча і недешевий. Він комфортний, ходить переважно за розкладом, обладнаний кондиціонером, опаленням і достатньо чистий. І що важливо — зупинки розташовані достатньо часто».
Такі рішення потребують часу і грошей. Почати можна з поповнення автопарку і контролю, щоб смуги для громадського транспорту не займали автівки. Це полегшить колапс під час тривог. Поки кияни чекають рішень влади, активісти створили телеграм-групу, де можна знайти попутників під час повітряної тривоги.
