Ідеї новорічних іграшок своїми руками: добірка

Ідеї новорічних іграшок своїми руками зводяться до чотирьох груп матеріалів, які зазвичай уже є в квартирі: папір і картон, фетр чи обрізки тканини, шишки та інша природна сировина, солоне тісто з борошна й солі. Для кожної прикраси нижче вказано, що взяти і які дії виконати, без окремих наборів для творчості.

Перед зимовими святами прикрасити ялинку в оселі Києва чи області можна без поїздки в торговий центр: папір, сіль, стрічка і кілька шишок з осінньої прогулянки закривають невелику гілку. Саморобні підвіски легші за скло в роботі з дітьми і не б’ються, якщо ялинка стоїть у проході.

Добірка згрупована за матеріалом. У кожному блоці — конкретні варіанти з переліком того, що знадобиться, і коротка послідовність. Наприкінці — порівняння, щоб обрати ідею під те, що лежить удома.

Паперові іграшки з картону

Паперові прикраси не вимагають клею для тканини чи духовки. Достатньо ножиць, олівця, клею ПВА або степлера і нитки для петлі. Картон від пакування тримає форму краще за тонкий офісний аркуш, офісний папір підходить для об’ємних сніжинок.

Об’ємна сніжинка з шести квадратів. З аркуша А4 вирізають шість однакових квадратів зі стороною близько 8–10 см. Кожен складають навпіл по діагоналі, від згину до краю роблять 3–4 паралельні надрізи, не дорізаючи до краю 8–10 мм. Квадрат розгортають і склеюють кінці надрізів по черзі: першу пару — у центр, другу — у протилежний бік. Шість заготовок з’єднують у коло степлером або клеєм і чіпляють нитку. Одна сніжинка займає близько 25–30 хвилин.

Зірка з картонних втулок. Рулон від паперових рушників або туалетного паперу розрізають на 5–6 кілець шириною близько 2 см. Кільця складають у коло, стики промазують ПВА і фіксують прищіпкою, доки клей не схопиться. Петлю продягають у верхнє кільце. За бажання внутрішній бік втулки фарбують до склеювання: на фарбі клей тримається гірше.

Плоска зірка зі смужок. П’ять смужок картону 1,5 × 12 см складають навпіл і з’єднують кінцями в п’ятикутну зірку, промазуючи лише стики. Гостру форму дає щільний картон від коробки, а не серветка. Підвіс — відрізок кухонного шпагату 12–15 см, приклеєний із зворотного боку.

Тканинні прикраси з фетру

Для тканинних іграшок підходять фетр, обрізки бавовни, ґудзики і стрічка шириною 5–10 мм. Фетр не обсипається по зрізу, тому край можна лишити відкритим. Тонку тканину краще класти на картонну основу, інакше зірка провисне на гілці.

Фетрова ялинка або кулька з двох шарів. На папері обводять чашку (діаметр 6–7 см) або малюють ялинку висотою 8–9 см, вирізають шаблон і переносять його на фетр двічі. Деталі зшивають швом «через край» ниткою в тон, залишивши проміжок 2 см. Усередину кладуть обрізки тієї ж тканини або синтепон, вкладають петлю зі стрічки 10–12 см і дошивають край. Без голки ті самі деталі з’єднують текстильним клеєм по периметру, петлю затискають між шарами до висихання.

Зірка на картонній основі з обрізків. З упаковки вирізають зірку зі стороною 7 см, тканину кроять із припуском 1 см, краї загортають на зворот і фіксують клеєм. На лицьовий бік можна пришити один ґудзик. Петлю кріплять до верхнього променя до того, як тканина повністю приклеїться: потім голка в картон іде важче.

Бант-підвіска без шва. Стрічку 25–30 см складають у дві петлі, середину перехоплюють тоншою стрічкою або ниткою, кінці ховають під вузол. Така прикраса тримається на зовнішніх гілках і не потребує набивання.

Іграшки з шишок і природного матеріалу

Шишки, жолуді та горіхова шкаралупа перед декором мають бути сухими. Волога заготовка не тримає клей і фарбу, а з парку може занести комах. Зібрані в Київській області шишки струшують від сміття і не беруть м’які чи запліснявілі.

Поширена помилка виглядає безневинно: шишку чіпляють на стрічку того ж дня, без прогріву. На столі вона чиста, а за кілька тижнів на полиці з’являється смола, луска липне до паперу, інколи — комахи з луски. Правильно прогріти заготовки на деку, застеленому фольгою, за 90–100 °C протягом 30–60 хвилин, не відходячи від духовки: суха смола горюча. Після охолодження луска розкривається, і клей тримається.

Шишка з «снігом» на кінчиках. Охололу шишку тримають за основу і вмочують кінці луски в білу або золотисту акрилову фарбу. Петлю з шпагату приклеюють термоклеєм до верхньої луски або просмикують під нею. Одна шишка — одна підвіска; важкі екземпляри вішають ближче до стовбура.

Жолудь або половинка волоського горіха. Шапочку жолудя залишають, у ній роблять отвір шилом і протягують нитку до склеювання з горішком краплею ПВА. Порожню шкаралупу горіха можна заповнити шматочком фетру і закрити, якщо половинки збігаються. Такі дрібні підвіски краще збирати у гірлянду по 5–7 штук, а не чіпляти поодинці на тонку гілку.

Прикраси із солоного тіста

Солоне тісто замінює полімерну глину, якщо вдома є пшеничне борошно і дрібна сіль. Рецепти різняться: частина майстерень бере борошно і сіль порівну за вагою, шкільні пропорції частіше дають більше борошна. Нижче — варіант, який тримає край формочки.

Плоскі фігурки формочкою для печива. Зірка, ялинка або круг діаметром 6–7 см за товщини близько 0,5 см сохнуть рівніше за об’ємні кульки. Відбиток ґудзика чи шматочка мережива роблять одразу після вирізання, поки пласт м’який. Отвір для стрічки протикають трубочкою або шпажкою до сушіння: у сухому виробі дірка кришиться.

Послідовність для однієї порції така:

1. Змішати 200 г борошна, 200 г дрібної солі, 100 мл води і 1 чайну ложку олії, вимісити до стану пластиліну.
2. Зайве тісто тримати в плівці: на столі воно швидко черствіє. У холодильнику заміс зберігається 1–2 дні.
3. Розкатати пласт близько 0,5 см, вирізати фігурки, зробити отвір, перекласти на пергамент.
4. Сушити 2–3 дні за кімнатної температури або 2–3 години в духовці за 70–90 °C із прочиненими дверцятами, час від часу перевертаючи.
5. Після повного охолодження розфарбувати акрилом або гуашшю і покрити тонким шаром розведеного ПВА, щоб сіль менше тягнула вологу.

Гуаш без закріплення стирається від рук, тому фінальний шар потрібен, якщо іграшка висітиме на ялинці, а не лежатиме в коробці. Дітям тісто не дають пробувати: сіль у такій кількості не є їжею. Висока температура близько 175 °C, яку інколи радять для «запікання», підрум’янює край і дає тріщини; для цих прикрас достатньо 70–90 °C.

Вибір ідеї під матеріали

Найсильніше заперечення проти саморобних підвісок просте: магазинне скло рівнішої форми і переживає кілька сезонів без сколів фарби. Це так для акуратного зберігання. Папір і фетр із залишків збираються за 20–40 хвилин і не розлітаються уламками, якщо ялинку зачеплять у вузькому коридорі. Солоне тісто важче за папір, тому його вішають на міцнішу гілку і не ставлять коробку з фігурками біля батареї: різке тепло після сушіння довершує тріщини.

Джерело: Шуба, грудень 2024 — пропорція тіста і час сушіння. Інші строки — орієнтир за описаною послідовністю.

Якщо є лише папір, починають зі сніжинки або зірки з втулок. Якщо є голка і фетр — з двошарової кульки. Шишки мають сенс після прогулянки, а не як окрема покупка. Борошно і сіль закривають вечір, коли сушіння можна залишити на ніч при прочиненій духовці.

Що це означає для вас. На кухні стандартної квартири достатньо столу, дека і коробки з-під взуття для готових підвісок. Окремий похід за матеріалами не потрібен, якщо в шухляді є стрічка, а в шафі — сіль. Фігурки із тіста не кладуть на гарячу батарею центрального опалення: у київських будинках вона взимку пересушує край швидше, ніж кімнатне повітря, і пласт тріскає до фарбування.

Порцію тіста за 200 г борошна і 200 г солі розкачують на пласт близько 0,5 см і нарізають формочкою 6–7 см: зазвичай виходить невеликий комплект плоских фігурок на одну негусту гілку, а не на всю ялинку. Сушіння на повітрі триває 2–3 дні; якщо потрібен результат до вечора, духовку ставлять на 70–90 °C на 2–3 години з щілиною в дверцятах і перевіряють, чи не рум’яніє край. Паперову зірку з однієї втулки і фетрову кульку з двох кружечків можна доробити в той самий вечір, поки тісто сохне, і повісити їх на тонші гілки, а тісто — ближче до стовбура.