У 2024 році вірусні гепатити B і C спричинили близько 1,3 мільйона смертей у світі, переважно від цирозу та первинного раку печінки. За Global hepatitis report 2026 Всесвітньої організації охорони здоров’я, на гепатит B припало орієнтовно 1,1 мільйона цих смертей, на гепатит C — близько 240 тисяч. Разом ці два типи дають понад 95% летальних наслідків вірусного гепатиту.
Уявлення, ніби «гепатит» — одна хвороба з жовтяницею, яка або минає за кілька тижнів, або завжди закінчується смертю, уже не описує клінічну картину. З 2015 року доступне коротке лікування гепатиту C із високою часткою вилікування, тоді як хронічний гепатит B здебільшого лише стримують. З 1 січня 2026 року в Україні змінилася схема щеплення проти гепатиту B: планові дози перенесено на 2, 4, 6 і 18 місяців у складі комбінованих вакцин, а доза в першу добу лишається для дітей групи ризику.
Запит «який гепатит найстрашніший» на практиці розпадається на три різні порівняння: де найбільше смертей, який тип найчастіше стає хронічним і який найшвидше руйнує печінку в окремої людини. Відповідь залежить від того, яку з цих мірок обрати.
Чим гепатити відрізняються один від одного
Гепатит — запалення печінки. Вірусні гепатити A, B, C, D і E спричиняють різні віруси, тож це не стадії однієї хвороби, а окремі інфекції з різним шляхом передачі й різним ризиком хронізації. Гепатити A і E передаються фекально-оральним шляхом — через воду, їжу та брудні руки. Гепатити B, C і D — через кров, а B також статевим шляхом і від матері до дитини.
Інкубаційний період, тобто час від зараження до перших проявів, теж різний. Для гепатиту A він зазвичай 14–28 днів (межі близько 15–50), для E — приблизно 2–8 тижнів, для B — у середньому 90 днів (60–150), для C — від 2 тижнів до пів року. Гепатит D не існує окремо: його вірус розмножується лише за наявності вірусу гепатиту B, тож інкубація залежить від того, чи людина заразилася обома вірусами одночасно, чи D приєднався до вже наявного B.
Саме тому однакове слово «гепатит» у довідці лікаря означає різні прогнози. A і E майже ніколи не лишають хронічного носійства у людини з нормальним імунітетом. B у дорослого хронізується рідко, у немовляти — дуже часто. C переходить у хронічну форму в більшості інфікованих. D при суперінфекції на тлі вже наявного B дає найагресивніший хронічний перебіг.

Який гепатит найчастіше приводить до важких наслідків
За абсолютним числом смертей найважчим є гепатит B: близько 1,1 мільйона летальних випадків у 2024 році проти приблизно 240 тисяч від гепатиту C. У хронічній формі на той рік жили близько 240 мільйонів людей із B і 47 мільйонів із C. Частка людей на лікуванні лишалася низькою: менше 5% із хронічним B і близько 20% тих, хто з 2015 року мав показання до лікування C.
Якщо міряти ймовірність хронізації після зараження дорослої людини, попереду гепатит C. За факт-листом ВООЗ близько 30% (15–45%) інфікованих самостійно звільняються від вірусу протягом пів року, а решта — 70% (55–85%) — переходять у хронічну інфекцію. У 15–30% людей із хронічним C протягом 20 років розвивається цироз. Гепатит B у дорослих хронізується менш ніж у 5% випадків, але в немовлят, інфікованих під час пологів, — приблизно в 90%. Серед людей із хронічним B у 15–25% із часом виникають цироз, печінкова недостатність або рак печінки.
Окремо стоїть гепатит D. Він уражає лише тих, хто вже має B, і ВООЗ називає хронічну коінфекцію B і D найтяжчою формою хронічного вірусного гепатиту через швидший рух до цирозу та раку печінки. При суперінфекції хронічний D формується у 70–90% людей. Гепатити A і E хронічної форми не дають (виняток для E — виражена імуносупресія). Гостра печінкова недостатність при A трапляється рідко і частіше в старшому віці; при E летальність помітно вища у вагітних у третьому триместрі.
| Тип | Хронічна форма | Основний шлях | Орієнтир тяжкості |
|---|---|---|---|
| A | Немає | Їжа, вода, руки | Гостра хвороба, рідкісна блискавична форма |
| B | До 5% у дорослих, до 90% у немовлят | Кров, секс, від матері | Близько 1,1 млн смертей у 2024 році |
| C | 55–85% | Кров | Близько 240 тис. смертей у 2024 році |
| D | До 90% при суперінфекції | Кров, лише разом із B | Найшвидший перебіг хронічного ураження |
| E | Немає, крім імуносупресії | Їжа, вода | Вища летальність у вагітних |
Джерело: Global hepatitis report 2026 і факт-листи ВООЗ щодо гепатитів B, C і D, дані за 2024 рік; діапазони хронізації — усталені оцінки природної історії інфекцій.
Порівняння B і A для печінки тому й різне. A у більшості завершується одужанням і довічним імунітетом без рубцювання органа. B, якщо став хронічним, роками підтримує запалення, яке може закінчитися цирозом або гепатоцелюлярною карциномою навіть тоді, коли людина довго не помічає симптомів.
Важливо. Гепатит D не передається і не розвивається без гепатиту B. Щеплення проти B закриває і цей шлях: немає B — немає середовища для D.
Як розпізнати симптоми гепатиту
Гостра форма, якщо дає симптоми, виглядає схоже при різних типах: слабкість, втрата апетиту, нудота, дискомфорт або біль у правому підребер’ї, потемніння сечі, світліший кал і жовтяниця — пожовтіння шкіри та склер. Температура частіше супроводжує A. При B і C гострий епізод нерідко минає майже без скарг, тому людина не пов’язує подальше носійство з конкретною подією.
Хронічні B і C роками можуть не давати жовтяниці. Перші помітні ознаки іноді з’являються вже на стадії цирозу: стомлюваність, свербіж шкіри, набряки, збільшення живота через рідину, кровоточивість ясен, судинні «зірочки» на шкірі. Саме безсимптомний період пояснює, чому велика частина людей із хронічною інфекцією не знає свого статусу.
Привід звернутися невідкладно — жовтяниця разом із сонливістю, сплутаністю свідомості, блюванням, яке не дає пити, або кровотечею. Це можуть бути ознаки гострої печінкової недостатності, а не «звичайного» вірусного епізоду.
Що це означає для вас: коли йти до лікаря
Для мешканця Києва і області практичне правило просте: жовтяниця, темна сеча або біль у правому підребер’ї після сумнівного контакту — привід до сімейного лікаря того самого тижня, а при наростанні слабкості й сплутаності — до приймального інфекційного відділення, не чекаючи планового талона. Сімейний лікар оформлює направлення; інфекціоніст веде підтверджену вірусну інфекцію печінки.
Базовий набір при підозрі — загальний аналіз крові, білірубін і печінкові ферменти (АлАТ, АсАТ), а далі маркери: HBsAg для B, антитіла до C з підтвердженням РНК вірусу, за епідпоказаннями — IgM до A або E. Тестування на B і C входить до програми медичних гарантій і доступне безоплатно в сімейного лікаря, у комунальних поліклініках і в пунктах, які публікує Центр громадського здоров’я на своїй карті. Декларація для скринінгу не завжди обов’язкова: частину швидких тестів роблять і в міських пунктах тестування.
Найсильніше заперечення проти цієї поради звучить так: якщо самопочуття нормальне, аналізи нічого не змінять. Факти говорять інакше. Більшість хронічних C і значна частина хронічних B роками не дають жовтяниці, а лікування й нагляд мають сенс саме до цирозу. Відсутність скарг не замінює маркер крові після переливання до ери скринінгу донорської крові, спільного використання голок, медичних чи косметичних процедур із порушенням стерильності, незахищеного сексу з новим партнером.
Як захиститись від гепатиту
Вакцина проти гепатиту B дає майже повний захист після повного курсу. В Україні з 2026 року здорові діти отримують її у 2, 4, 6 і 18 місяців; новонароджені від матерів із HBsAg або з іншим високим ризиком — і в першу добу. Дорослим без щеплення і без перенесеної інфекції курс доступний за рекомендацією лікаря, окремо від обов’язкового дитячого календаря. Вакцини проти C не існує. Вакцина проти A є і доречна перед поїздкою в регіон зі спалахом, при хронічній хворобі печінки та за професією з контактом; у національному календарі вона не входить до безоплатних обов’язкових щеплень.
Якщо щеплення проти B ще немає, захист зводиться до розриву шляху передачі. Для B і C це одноразові голки й інструменти, стерильність у стоматології, тату й манікюрі, бар’єрна контрацепція при новому партнерстві, відмова від чужих бритв і зубних щіток із кров’ю. Для A і E — миття рук, безпечна вода й термічно оброблена їжа, особливо в сезон спалахів і в поїздках. Донорська кров в Україні скринується, тож побутовий посуд і обійми самі по собі B і C не передають.

Гепатит: міф і факт
Поширене уявлення, що гепатит «чіпляється» від будь-якого побутового контакту з хворою людиною, змішує типи. A і E справді пов’язані з гігієною рук і їжі. B, C і D вимагають крові або, для B, статевого чи вертикального шляху. Рукопотискання, спільна кухня і перебування в одному транспорті не є механізмом зараження парентеральними типами.
Інший стереотип — що будь-який гепатит смертельний і незворотний. A у переважній більшості завершується одужанням. C у більшості людей піддається вилікуванню коротким курсом, якщо інфекцію знайдено до тяжкого цирозу. B часто не хронізується в дорослого, а хронічну форму можна стримувати так, щоб знизити ризик раку печінки. Смертельним наслідком закінчується не кожен випадок, а переважно багаторічна невиявлена хронічна інфекція B або C і агресивний перебіг D.
Чи завжди гепатит смертельний
Ні. Левова частка смертей припадає на ускладнення хронічних B і C. Гострі A і E у людини без вагітності й без уже хворої печінки здебільшого минають.
Який тип найчастіше стає хронічним
Серед поширених інфекцій — C: хронічна форма у 55–85% інфікованих. D при суперінфекції хронізується ще частіше, але лише в тих, хто вже має B.
Чим B відрізняється від A для печінки
A не лишає хронічного запалення. B може підтримувати його десятиліттями й закінчитися цирозом або раком, особливо якщо зараження сталося в дитинстві.
Практичний критерій вибору дії такий. Гостра жовтяниця після їжі чи води в осередку — привід виключити A і E й не поширювати інфекцію в родині через руки та посуд. Будь-який епізод контакту з чужою кров’ю, давні медичні втручання без надійної стерильності або народження до широкого щеплення проти B — привід один раз здати HBsAg і антитіла до C, навіть без скарг. Щеплення проти B закриває і D.
Межа цих орієнтирів очевидна: глобальні оцінки ВООЗ за 2024 рік описують світ, а не конкретний двір у Києві, і не замінюють розшифровку вашого аналізу. Схема лікування, дози й протипоказання визначає лікар за маркерами вірусу та стадією печінки, а не за загальним порівнянням типів.








